Комп’ютери – це дивовижні винаходи, які можуть допомогти людям у багатьох відношеннях.
Одним із них є систематизація та зберігання інформації.
Коли ви створюєте файли, завантажуєте та граєте в ігри або створюєте резервні копії своїх фільмів і фотографій на своєму комп’ютері, він має зберігати їх у надійному та постійному місці.
Завдяки цьому ви можете легко та швидко отримати доступ до збережених даних у будь-який час.
Тепер ви можете запитати, яка частина комп’ютера відповідає за зберігання даних, створених користувачем і системою.
Комп’ютер за замовчуванням зберігає інформацію на жорсткому диску.
Жорсткий диск — це внутрішній компонент усіх ноутбуків і настільних ПК, який записує та зчитує дані за допомогою обертової головки на магнітному диску.
Деякі сучасні ноутбуки використовують твердотільні накопичувачі замість механічних жорстких дисків, що забезпечує швидше та ефективніше зберігання даних.
Однак, оскільки твердотільні накопичувачі дорожчі за жорсткі диски тієї ж ємності, більшість виробників все ще використовують механічні жорсткі диски.
Ці компоненти зберігання є апаратним забезпеченням за замовчуванням, яке використовується в кожному комп’ютері, без якого система не може функціонувати.
Ви також можете вибрати зовнішні пристрої зберігання з різних причин, наприклад, не вистачає місця на жорсткому диску або впорядкування даних для кращого доступу.
Комп’ютер використовує іншу форму постійного сховища для збереження системних даних, а не даних, створених користувачем.
ПЗУ (Пам’ять лише для читання) — це мікросхема, яка містить усю системну інформацію та вбудоване програмне забезпечення, необхідне для завантаження системи.
В результаті користувач не може змінити інформацію, написану на ньому виробником, а якщо ви спробуєте її змінити, то пошкодите систему.
Ключовим моментом у всіх цих типах пам’яті є те, що ЦП не може читати інформацію, якщо вона не потрапляє в оперативну пам’ять.
Жорсткий диск комп’ютера є основним компонентом, який зберігає кожну інформацію, включаючи операційну систему, встановлені програми та створені користувачами дані.
Жорсткий диск використовує магнітну технологію та фізичні частини для читання та запису даних.
Це включає в себе алюмінієву пластину з магнітним покриттям, яка зберігає ваші дані та зчитує та записує інформацію через руку, яка рухається над нею під час обертання.
Комп’ютер має змінити все, що ви введете в одиниці та нулі, щоб комп’ютер міг їх прочитати.
Ці одиниці та нулі представляють електричну напругу.
Відсутність напруги дорівнює нулю, а наявність напруги – одиниці.
Коли інформація надходить на жорсткий диск, вона повинна відповідати магнітній природі диска.
У результаті дані отримують магнітне значення (північ або південь), що представляє нулі та одиниці.
Коли обертова головка ширяє над диском, вона інтерпретує магнетизм і перетворює його на цифровий сигнал, який читає комп’ютер.
Основна характеристика жорсткого диска полягає в тому, що він не зберігає дані послідовно.
Ось що це означає:
Жорсткий диск має різні відсіки для зберігання даних.
Коли ви зберігаєте файл на жорсткому диску, він може бути більшим за найближчий відсік.
Система розіб’є файл відповідно до відсіку.
Фрагменти файлів можуть зберігатися в різних частинах диска без певного порядку, тобто непослідовно.
Виходячи з цих характеристик, жорсткий диск має наступні переваги та недоліки:
Технологія, яка використовується в жорстких дисках, не така передова.
Це та сама технологія, що використовується у дискетах.
Це проста пластина, яка обертається для читання та запису даних.
Як наслідок, він може зберігати величезні обсяги даних за нижчою ціною, ніж інші типи сховищ.
Сучасні жорсткі диски мають максимальну ємність 20 терабайт, що є величезним і більш ніж достатнім для багатьох пересічних користувачів.
Жорсткі диски — це фізичні компоненти, які залежать від руху головок і пластин.
Крім того, фрагментований характер даних означає, що голова повинна торкатися різних частин, щоб зібрати фрагментовані дані.
Усі ці фактори роблять жорсткий диск повільним, що робить його непридатним для програм, які потребують високої швидкості.
Крім того, швидкість жорсткого диска може змінюватися в залежності від швидкості обертання диска.
Залежно від технології, у вас можуть бути швидші або повільніші жорсткі диски.
Жорсткий диск має рухомі частини та чутливий шпиндель, що робить його вразливим до рухів і ударів.
Однак, оскільки він знаходиться всередині жорсткого футляра, він дуже міцний за нормального використання.
Крім того, він нерухомий на стаціонарному комп’ютері, що робить його менш чутливим.
Однак жорсткі диски ноутбуків більш чутливі через портативність пристрою.
Тому вам слід бути обережними під час переміщення ноутбука, особливо коли він увімкнений.
Якщо жорсткий диск буде пошкоджено, ви можете втратити свої дані та ніколи не зможете їх відновити.
Тепер, коли ви знаєте, куди зберігається ваша інформація на комп’ютері, ви можете запитати, як комп’ютер виконує завдання збереження.
Хоча жорсткий диск є апаратним компонентом, який зберігає ваші дані, ці операції збереження виконуються на програмному рівні.
Основним програмним забезпеченням, відповідальним за ці операції, є операційна система.
Коли ви отримуєте новий жорсткий диск, ви можете розділити його на різні частини, які називаються розділами.
Ці розділи позначаються як Drive C, D, E тощо.
Зазвичай диск C – це ваш системний диск, на якому зберігаються операційна система та інші програмні файли.
Ось чому під час встановлення нової операційної системи ви втратите всі файли, що зберігаються на цьому диску.
На інших дисках зберігаються ваші особисті файли, і вони не видаляються під час перевстановлення ОС.
Ви можете впорядкувати свої дані на комп’ютері, розмістивши їх у файлах і папках, усе це стало можливим завдяки операційній системі.
Як уже згадувалося, внутрішні жорсткі диски є стандартними компонентами зберігання даних, необхідними для всіх комп’ютерів.
Однак вам може знадобитися оновити пам’ять, оскільки ємності жорсткого диска недостатньо для ваших потреб.
Одним із найкращих варіантів є зовнішній жорсткий диск, який працює так само, як і внутрішній, але знаходиться в жорсткому футлярі, що дозволяє його безпечно носити з собою.
Зовнішні жорсткі диски мають різну ємність за низькою ціною за одиницю.
Вони підключаються до ПК через порт USB і їх легко носити з собою.
Однак вони мають ті ж недоліки, що й внутрішній жорсткий диск, і працюють повільніше.
Внутрішній жорсткий диск може передавати дані швидше, оскільки він знаходиться поруч із ЦП.
Замість використання зовнішнього жорсткого диска ви можете оновити внутрішній жорсткий диск до жорсткого диска більшої ємності, якщо це дозволяють характеристики вашого комп’ютера.
Однак зовнішній жорсткий диск є кращим вибором, якщо вам потрібен портативний накопичувач, який можна переміщати між комп’ютерами та брати з собою в різні місця.
Однак ви повинні бути обережні, оскільки зовнішні жорсткі диски ще більш чутливі, тому що існує більший шанс, що ви випадково впустите їх під час переміщення.
Дані, з якими працює ваш комп’ютер, мають бути легко та швидко доступні для обробки ЦП.
Як наслідок, йому потрібна вся інформація в місці, фізично близькому до ЦП із швидкісними технологіями.
Таке зберігання стало можливим завдяки ОЗУ.
Оперативна пам’ять має ту саму технологію, що й флеш-пам’ять, яка є найефективнішим типом зберігання.
Єдина відмінність полягає в тому, що оперативна пам’ять для роботи покладається на електричний струм.
Коли електрика не надходить до модулів оперативної пам’яті, вони перестають працювати, і ви втратите свої дані.
Ця функція робить оперативну пам’ять енергозалежною, тобто дані не можуть зберігатися постійно, тому потрібен другий тип сховища.
Оперативна пам’ять вважається основною, оскільки вона має вирішальне значення для роботи комп’ютера.
Жодна інформація, що зберігається на жорсткому диску, ПЗУ чи інших типах пам’яті, не читається комп’ютером сама по собі.
Єдиний спосіб – перенести дані в оперативну пам’ять, щоб ЦП міг їх обробити.
Як тільки ви вмикаєте комп’ютер, дані з BIOS надходять в оперативну пам’ять і допомагають йому завантажитися.
Потім операційна система завантажується в оперативну пам’ять, і ви можете приступати до роботи на комп’ютері.
Усі файли, вкладки браузера та програми, які ви відкриваєте та натискаєте, передаються в оперативну пам’ять, щоб вам було легше користуватися комп’ютером.
Хоча оперативна пам’ять є найважливішою основною пам’яттю, вона не єдина, яка використовується в комп’ютерах.
Кеш-пам’ять і віртуальна пам’ять — це інші типи основної пам’яті, яку комп’ютер використовує відповідно до своїх вимог.
Кеш-пам’ять швидша за оперативну пам’ять і використовується для процесів, які потребують надшвидкої швидкості.
Віртуальна пам’ять — це частина жорсткого диска, яка функціонує як оперативна пам’ять для вирішення проблем із нестачею пам’яті.
Вторинна пам’ять – це місце, де ваш комп’ютер постійно зберігає дані.
Якщо ви не хочете втратити дані, які обробляються, створюються та змінюються в оперативній пам’яті, вам потрібно зберегти їх на жорсткому диску.
Інакше все пропаде, як тільки комп’ютер втрачає живлення.
Ви можете мати зовнішні запам’ятовуючі пристрої та внутрішню пам’ять, які зберігають важливі дані.
Ці зовнішні пристрої підключаються до комп’ютера через порти USB і дозволяють носити з собою файли всюди.
Ці пристрої також називають офлайн-сховищем, тому що вони можуть від’єднатися від комп’ютера, і їх потрібно повторно підключити, щоб ними користуватися.
Як згадувалося, жорсткі диски використовують магнітну технологію для читання та запису даних.
Однак це не єдині пристрої, які використовуються для постійного зберігання даних.
Залежно від технології читання та запису даних ми маємо інші типи накопичувачів, які використовуються як вторинні пристрої зберігання.
Оптичні запам’ятовуючі пристрої в основному включають компакт-диски, DVD-диски та диски Blu-ray.
Ці пристрої перетворюють дані на одиниці та нулі, вписуючи ямки (маленькі отвори) на гладкий диск.
Ямки представляють нулі, а землі (підняті частини) представляють одиниці.
Для читання даних на оптичному диску потрібен оптичний привід.
Ці оптичні приводи — це дисководи компакт-дисків або DVD-дисків на комп’ютерах, які приймають диски та відтворюють їх.
Вони зчитують інформацію, проектуючи лазерний промінь на диск, що обертається.
Хоча вони можуть мати велику місткість залежно від типу, вони майже застаріли через більш цікаві альтернативи.
Ви також можете побачити оптичні пристрої, які називають третинними пристроями.
Причина полягає в тому, що їм потрібен накопичувач для читання збережених на них даних.
Це відрізняється від зовнішніх жорстких дисків і SSD або флеш-накопичувачів, які підключаються до комп’ютера через порт введення/виведення.
Запам’ятовуючі пристрої, які використовують напівпровідникову технологію, є найновішим типом, що пропонує великі переваги перед оптичним і магнітним накопичувачем.
До найважливіших запам’ятовуючих пристроїв, що використовують флеш-технологію, належать USB-флеш-пристрої та SSD.
Ця технологія надійніша, швидша та з меншим енергоспоживанням.
Крім того, оскільки немає рухомих частин, зберігання безшумне.
Замість вписування даних на магнітний або оптичний диск напівпровідникова технологія використовує мікросхеми для зберігання даних.
Ці чіпи складаються з тисяч комірок, які використовують електронні схеми для зберігання даних.
У цьому типі пам’яті одиниці та нулі мають форму електричного струму.
Коли присутні електрони, дані інтерпретуються як один.
Коли їх немає, ми маємо нулі.
Транзистори, які використовуються у флеш-пам’яті, можуть зберігати дані більш ефективно, оскільки дані можуть бути більш компактними всередині комірок пам’яті.
У результаті ця технологія поступово витісняє механічну технологію жорсткого диска в сучасних комп’ютерах.
Деякі ноутбуки мають твердотільні накопичувачі замість жорстких дисків як компонент зберігання за замовчуванням.
Однак ці накопичувачі дорожчі, хоча вартість байта цих накопичувачів неухильно знижується.
З удосконаленням технологій з’явилися нові рішення для зберігання даних, і потреба у високоємному та надійному сховищі зростає навіть серед пересічних користувачів.
Хмарне сховище — це одне з таких рішень, наданих технологічними гігантами для подолання обмежень фізичного сховища.
Якщо у вас недостатньо місця на ваших фізичних пристроях, ви можете покластися на гігантський жорсткий диск компанії для збереження та доступу до ваших даних через Інтернет.
Крім того, ви можете ділитися своєю інформацією та отримувати доступ до неї на різних машинах.
Таким чином, вам не потрібно носити з собою портативний накопичувач, куди б ви не пішли.
Вам потрібен обліковий запис, щоб синхронізувати дані на різних пристроях і створювати, зберігати та змінювати файли.
Хмарне сховище також безпечніше, ніж інші типи, оскільки немає жодного фізичного носія, який можна пошкодити чи втратити.
Крім того, найнадійніші хмарні сервіси дозволяють підвищити безпеку, пропонуючи такі надійні заходи безпеки, як двоетапна перевірка.
Ви також можете ділитися своїми даними з іншими, надавши та визначивши доступ до своїх файлів.
Як уже згадувалося, жорсткий диск є основним компонентом, на якому зберігаються ваші дані.
Однак немає жодної гарантії, що дані будуть постійно безпечними, хоча жорсткі диски, як правило, надійні та безпечні.
Вони також схильні до пошкоджень і збоїв, і ви завжди повинні переконатися, що у вас є резервна копія ваших даних на іншому пристрої або хмарному сховищі.
Ось основні причини втрати даних:
Ви можете уникнути деяких із цих інцидентів, ретельно доглядаючи за своїм жорстким диском.
Однак, якщо ви втратите свої дані з будь-якої з цих причин, ви можете відновити їх за допомогою програмного забезпечення або служб відновлення даних.
(Фото Carsten Koall/Getty Images) Браузеру Chrome цього місяця виповнюється 15 років, і Google оновлює його,…
Google оголосив про припинення плати за передачу даних для клієнтів Google Cloud, які хочуть перенести…
PDF-файли – це поширений формат, який люди використовують для надсилання документів та інших матеріалів один…
Однією з найчастіших проблем користувачів Windows 10 є автоматичне підвищення рівня мікрофона. Хоча ця проблема…
Гільдія кіноакторів – Американська федерація артистів телебачення та радіо (SAG-AFTRA) продовжує свій чотиримісячний страйк проти…
Nvidia ShadowPlay — це дуже популярний на ринку записувач ігор, але, як і більшість інших…